Майбутнім першокласникам

Майбутнім першокласникам

Шановні батьки! Вступдо школи– велика подія у житті дитини, початок нового періоду її розвитку. До цих серйозних змін необхідно вчасно підготуватися.

 

       Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов’язковою діяльністю. І дитина повинна знати, що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою, сім’єю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих: батьків, однокласників.

      Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров’я школяра.

Це пов’язано,           

-  По-перше, з певними стресовими станами, яким підається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо).

-  По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості).

-  По-третє, нераціональна організованість психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.

    Батькам майбутнього першокласника необхідно враховувати, що саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію:

  • своєчасність переходу від гри до навчання;
  • відвідування дошкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однолітками;
  • правильне виховання в сім’ї;
  • усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі;
  • у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;
  • у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні цих труднощів.

     Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психологічної напруги стабілізує й фізичний стан дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження дитини: вона зважає на їхні думки та оцінки, намагається виконувати правила поведінки.   

   «Золоті» правила для батьків  першокласників

  1. Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу.
  2. Демонструйте любов до дитина незалежно від її оцінок у школі. Вона має відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її шкільні досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя.
  3. Полюбіть школу, в яку ви відали свою дитину. У жодному разі не можна дозволяти собі некоректних коментарів про школу та її вчителів, особливо у присутності дитини. Дитині важко одразу сприйняти авторитет учителя. Тому якщо мама підтримуватиме педагога, доньці або сину буде набагато легше ввійти в нову життєву ситуацію.
  4. Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження, на річ, якою можна вихвалятися перед знайомими: «А моя дочка дві іноземні мови вивчає, на фортепіано грає, на художню гімнастику ходить!». Цілком можливо, що таке навантаження для неї надмірне, але вона не насмілюється вам заперечувати. Роздивіться у малюкові не продовження вашого «Я», а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні.
  5. Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про шкільне життя.
  6. Ураховуйте побажання дитини. Адже до школи йде вона, а не ви. Тож варто дослухатися, який вона хоче портфель, пенал, олівці, яка форма їй більше до вподоби, необхідно дати змогу зробити вибір із декількох представлених варіантів відповідно до ваших фінансових можливостей.
  7. Якщо ваш малюк хоче взяти із собою до школи щось нестандартне, скажімо, маленьку іграшку, - дозвольте!  Батьки помиляються, намагаючись навіяти дитині, що відтепер вона стає дорослою. Дитинство після 1 Вересня не закінчується. Цей процес тривалий, особливо для шести річок.
  8. Показуйте, що ви задоволені здобутками своєї дитини, уникайте підкреслення її невдач.
  9. Розвивайте увагу, пам’ять, мислення  малюка за допомогою спеціальних вправ.
  10. Аби дитина, переживши ажіотаж 1 Вересня,  могла підтримувати позитивний навчальний настрій протягом подальших років, необхідні спільні зусилля – і сім'ї, і громадськості, і, звичайно, школи. Багато в цій ситуації залежить від батьків, адже насамперед вони готують дитину до школи. Раджу мамам і татам бути пильними, особливо впродовж першого періоду навчання.   

Успіху Вам!

Детальніше...

 Друк  E-mail